Молодежная общественная организация клуб “Белые Вороны”

Время: 1:47

Комунальний заклад «Дніпрорудненська спеціалізована школа

І-ІІІ ступенів «Талант»

Молодіжна громадська організація Клуб «Білі Ворони»

Проект «Допоможемо пернатому другу!»

Постоялко Дмитро Андрійович,

член Клубу «Білі Ворони»,

учень 10 класу комунального закладу «Дніпрорудненська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів «Талант» Василівської районної ради Запорізької області

Керівник роботи:

вчитель географії та екології,

президент Клубу «Білі Ворони»

Решетов Сергій Олександрович

Дніпрорудне

2015

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………..3-4

РОЗДІЛ І. Проект «Допоможемо пернатому другу!», генезис і форми реалізації………………………………………………………………………...5-6

РОЗДІЛ ІІ. Основні результати реалізації проекту «Екологічний табір»….6-11

РОЗДІЛ ІІІ. Проблеми в реалізації проекту………………………….………12

РОЗДІЛ IV. Перспективи розвитку проекту…………………………………...13

Список використаних джерел…………………………………………………..14

Додатки:

Додаток А………………………………………………………………………...15

Додаток Б…………………………………………………………………………16

Додаток В………………………………………………………………………...17

Додаток Г…………………………………………………………………………18

Додаток  Ґ………………………………………………………………………...18

ВСТУП

Багаторічна плідна співпраця молодіжної громадської організації Клубу «Білі Ворони» і НПП «Великий Луг» у царині вивчення і збереження орнітологічного біорізноманіття, підгодівлі птахів у холодну пору року, пропаганда екологічних знань серед широкого загалу м. Дніпрорудного та регіону яскраво ілюструється результатами  реалізації проекту «Допоможемо пернатому другу!». Це довготривалий високоефективний проект об'єднав науковців, працівників відділу рекреації НПП «Великий Луг» та молодих екологів Клубу «Білі Ворони» у складі учнів, студентів та працюючої молоді. Особливо треба відзначити співпрацю членів Клубу з старшим науковим співробітником – орнітологом НПП «Великий Луг» Буселом Віктором  і завідувачем сектору екологічної освіти та рекреації Ганною Дроздовою. Крім того, значну методичну допомогу нам надала Екогрупа «Печеніги» м. Харкова і особисто її координатор Сергій Шапаренко. Цей проект став прикладом високоефективної співпраці молодіжної громадської організації  Клубу «Білі Ворони» і НПП «Великий Луг». Ми розглядаємо наш проект «Допоможемо пернатому другу!» як інтегрований, багаторічний, високоефективний, різноманітний за формами й методами практичної роботи.

Концепція проекту «Допоможемо пернатому другу!» передбачає:

  1. Практичне використання знань учнів з біологічних дисциплін (ботаніки, зоології, біології, екології) під час зимових обліків птахів, акцій екологічної дії  та камеральної обробки зібраних матеріалів.
  2. Максимально широкий спектр різноманітних акцій, рейдів, змагань, конкурсів, турнірів, що дає змогу кожному учаснику проекту вибрати заняття за своїми можливостями та уподобаннями.
  3. Створення дружньої без панібратства, довірливої, психологічно комфортної атмосфери у спілкуванні учасників проекту.
  4.  Широка пропаганда досягнень учасників проекту у ЗМІ, мережі Інтернет.
  5. Створення їм іміджу переможців із допомогою таких засобів як фотовиставки, фотостенди, відеофільми, листівки, постери тощо.

Проект «Допоможемо пернатому другу!» » є логічним продовженням еколого-просвітницької і прозелітської роботи клубу «Білі Ворони». Форми й методи, що використовуються під час реалізації проекту, апробовані   протягом 22 років існування Клубу «Білі Ворони».

Актуальність нашого проекту полягає в спробі молодіжної громадської організації Клубу «Білі Ворони» заповнити вакуум бездуховності й відсутності в сучасній системі шкільної освіти України концепції виховання загалом та ідеологічного імперативу зокрема. Ми пропонуємо у вихованні всебічно розвиненої особистості молодого громадянина України орієнтуватися на еколого-просвітницьку роботу й таку актуальну форму роботи як зимовий та весінній облік птахів, високоефективні акції екологічної дії, творчі конкурси та PR-акції.

Мета проекту: вивчення орнітофауни  на території НПП «Великий Луг», моніторинг і збереження  популяцій птахів, підгодівля птахів у м. Дніпрорудному й розробка рекомендацій для використання нашого досвіду іншими громадськими організаціями й навчальними закладами.

Завдання проекту:

  • Продовжити моніторинг орнітофауни  на території НПП «Великий Луг».
  • Продовжити роботу з підгодівлі птахів у м. Дніпрорудному.
  • Продовжити пропаганду екологічних знань серед усіх верств населення громади м. Дніпрорудного та учнівської молоді Василівського району Запорізької області.
  • Продовжити роботу з  PR-акцій у мережі Інтернет  та засобах масової інформації щодо пропаганди екологічних знань і суті еколого-просвітницьких  проектів   Клубу «Білі Ворони».
  • Зимово-весняні  обліки птахів спільно з науковим відділом НПП «Великий Луг»
  • Кампанія  «Допоможемо пернатому другу!»

РОЗДІЛ І

Проект «Допоможемо пернатому другу!», генезис і форми реалізації

Клуб «Білі Ворони» протягом 22 років реалізує триєдину концепцію всебічного розвитку особистості молодого громадянина України, спрямовану на реалізацію духовного, фізичного та інтелектуального потенціалу перш за все учнівської молоді. Апробація різноманітних форм роботи з екологічної просвіти та екологічного виховання  протягом 1996-2015 років дозволила нам перейти до реалізації довгострокових екологічних проектів. Прикладом такого проекту є проект «Допоможемо пернатому другу!»

Проект передбачає безпосередню участь учнівської, студентської й працюючої  молоді в заходах щодо підвищення рівня екологічної грамотності населення і практичного покращення екологічної ситуації в м. Дніпрорудному та регіоні.

Наш проект є доброчинним і благодійним, усі витрати на реалізацію проекту здійснюються за рахунок добровільних внесків ветеранів Клубу.

Перерахуємо основні форми роботи Клубу «Білі Ворони», використані у проекті «Допоможемо пернатому другу!»:

А Зимово-весняні  обліки птахів спільно з науковим відділом НПП «Великий Луг»

Б Кампанія  «Допоможемо пернатому другу!»

В Акція екологічної дії «Дім для птаха»

Г Конкурс малюнка і фотографій «Птахи Великого Лугу»

Ґ Фотовиставки

Д Інтегрований семінар-тренінг

Е PR-акції в мережі Інтернет, засобах масової інформації та серед широкого загалу

Є Конкурс  випічки «Жайворонки»

Перерахуємо методи досліджень, використані у проекті «Допоможемо пернатому другу!»:

А Метод кількісного обліку організмів, у нашому випадку зимуючих птахів

Б  Екологічний моніторинг

В  Статистичний

Г Порівняльний

Д Спостереження

Розділ ІІ

Основні результати реалізації проекту «Допоможемо пернатому другу!»

У лютому і березні 2015 року ми здійснили 2 виходи на територію рекреаційної зони НПП «Великий Луг» (лісосмуги, узбережжя Каховського водосховища) з інтегрованими різновіковими командами учнів 10-11 класів, студентів, працюючої молоді. Очолювали ці групи старший науковий співробітник – орнітолог Віктор Бусел і завідувач сектору екологічної освіти та рекреації НПП «Великий Луг» Ганна Дроздова. Загалом ми зареєстрували 36 видів зимуючих птахів. Назву види, що, зокрема попали у поле нашого зору: Лунь польовий (Circus cyaneus),Лунь лучний (Circus pygargus), Баклан малий (Phalacrocorax pygmaeus),Гуска мала (гуска білолоба мала)(Anser erythropus),Боривітер степовий (Falco naumanni), Пірникоза велика (Podiceps cristatus),   Баклан великий (Phalacrocorax carbo), Фазан (Phasianus colchicus), Лиска (Fulica atra), Мартин сріблястий (Larus argentatus), Сова вухата(Asio otus), Жовна зелена (Picus viridis), Дятел звичайний(Dendrocopos major), Галка(Corvus monedula), Ворона сіра (Corvus cornix) тощо. Таким чином, ми зустріли як птахів-синантропів, так і представників навколоводних, водних, лісових та акліматизованих видів птахів.

У жовтні 2014 року ми закупили 10 мішків зернової суміші (пшениця, овес, насіння соняшника) на суму 980 гривень. Учні 7-Б класу школи «Талант» підготували 1000 пакетів з зерном. У типографії ми надрукували 1000 екземплярів листівки-відозви. За період з листопада 2014 року  по лютий 2015 року ми здійснили три  виходи у місто і розповсюдили 1000 примірників листівки-відозви і 1000 пакетів з зерном. У склад груп входили  працівники НПП «Великий Луг», учні 7,9,10 класів та вчителів школи «Талант», представники учбових закладів міста. У листопаді ми підвели підсумки конкурсу «Годівничка» і вивісили у парку «Дружба» 27 годівниць різних конструкцій. Паралельно ми брали участь у Всеукраїнському конкурсі «Годівничка» і зайняли І місце у номінації «Конструкція годівнички». Увесь час з листопада 2014 року по березень 2015 року годівнички регулярно наповнювалися зерном. Одночасно ми підгодовували невелику популяцію білок. У жовтні 2015 року ми закупили 7 мішків зерна на загальну суму1200 гривень. У листопаді і грудні ми здійснили два виходи у місто і розповсюдили 500 примірників листівки-відозви і 500 пакетів з зерном. Населення Дніпрорудного відгукнулося на наше звернення і вже надало нам для підгодівлі птахів 2 мішки зерна. Під час підгодівлі птахів я особисто зареєстрував на наших годівницях наступні види птахів: Синиця велика (Parus major), Синиця блакитна (Parus caeruleus), Горобець хатній (Passer domesticus), Горобець польовий (Passer montanus),Звичайний дубоніс (Coccothraustes coccothraustes)Галка (Corvus monedula) , Грак(Corvus frugilegus) , Ворона сіра (Corvus cornix), Сойка (Garrulus glandarius), Звичайна сорока (Pica pica), Сирійський дятел (Dendrocopos syriacus) тощо. Також я особисто провів облік популяції  Сови вухатої  (Asio otus), що живе поблизу палацу Культури «Гірник» на ялинах і складає 39 екземплярів.

  • Акція екологічної дії «Дім для птаха»
  • Конкурс малюнка і фотографій «Птахи Великого Лугу»
  • Фотовиставки
  • Інтегрований семінар-тренінг
  • PR-акції в мережі Інтернет, засобах масової інформації та серед широкого загалу
  • Конкурс  випічки «Жайворонки»
  • На основі проведених спостережень за птахами Великого Лугу та співпраці з науковцем НПП «Великий Луг» Віктором Буселом можна зробити висновок, що видовий склад птахів нашого регіону та чисельність їх популяцій має тенденцію до збільшення.
  • Зміцнилися й розширилися плідні зв’язки та співробітництво Клубу «Білі Ворони» з НПП «Великий Луг» (директор Йосипенко Т.Д.), Екогрупою «Печеніги» (м. Харків).
  • Члени клубу «Білі Ворони», учні еколого-географічних класів КЗ «Дніпрорудненська спеціалізована І-ІІІ ступенів школа «Талант», студентська молодь на практиці реалізували навички еколого-просвітницької й дослідницької роботи.
  • Зросла кількість дорослих громадян, що звертаються до Клубу з проханнями і пропозиціями щодо покращення екологічної ситуації в місті, прибирання ТПВ, організації притулку для бездомних собак, підгодівлі птахів тощо.
  • ЗМІ різного рівня часто звертаються до нас за ексклюзивними матеріалами чи за дозволом використовувати наші матеріали, викладені на сайті Клубу. Усі матеріали у ЗМІ ми розміщуємо безкоштовно.
  • Ми створили велику добірку інформаційно-пропагандистських екологічно-краєзнавчих відеофільмів і розмістили їх у мережі Інтернет. Судячи з коментарів та кількості переглядів, ці фільми викликають велике зацікавлення у користувачів Інтернет.
  • Таким чином, наш проект «Допоможемо пернатому другу!» став прикладом інтеграції кращого досвіду АСЕКО м. Запоріжжя та Екогрупи «Печеніги»  м. Харкова, НПП «Великий Луг» і Клубу «Білі Ворони» і, на наш погляд, заслуговує на вивчення і використання у системі екологічної просвіти у Запорізькій області.
  • Новим аспектом у реалізації проекту «Допоможемо пернатому другу!» став  інтегрований семінар-тренінг Клубу «Білі Ворони», школи «Талант» та учбових закладів м. Дніпрорудного, а у перспективі, зі студентами-екологами Таврійського Державного Агротехнологічного університету.
  • Особисто я брав участь в усіх етапах реалізації проекту «Допоможемо пернатому другу!» вже протягом чотирьох років. Я навчився відрізняти багатьох птахів за зовнішніми ознаками та за голосом.  Разом з друзями я розповсюджував листівки-відозви і пакети з зерном. Я постійно беру участь у конкурсах «Дім для птаха», «Годівничка», малюнка і фотографій «Птахи Великого Лугу», «Жайворонки».  Мої фотографії широко використовувалися на фотовиставках і у створенні відеофільмів  Клубу «Білі Ворони».
  • Особисто для мене членство у Клубі «Білі Ворони» і участь у проекті «Допоможемо  пернатому другу!» надзвичайно важлива. Саме тут я знайшов справжніх друзів різного віку, тренерів, наставників, наукових керівників; став особистістю, реалізую свій інтелектуальний та фізичний потенціал, зростаю духовно. Я живу, спираючись на принципи клубу «Білі Ворони», головним з яких для мене є «Якщо не я, то хто ж?»
  • Відсутність загальноукраїнської ідеологічної парадигми, ідеологічних імперативів, конкретних кроків щодо втілення в життя концепції екологічної просвіти й виховання на засадах Стратегії стійкого розвитку.
  • Байдужість чиновників міського й районного рівнів до проблеми збереження біорізноманіття, екологічної просвіти населення, блокування фінансування всіх екологічних проектів та ініціатив Клубу «Білі Ворони».
  • Хронічний дефіцит коштів для реалізації проектів з екологічної просвіти через  фінансову політику, спрямовану на гальмування екологічної роботи неурядовими екологічними організаціями.
  • Заформалізованість еколого-просвітницької роботи в учбових закладах, відсутність мотивації до розвитку екологічного виховання школярів. Від нас вимагають тільки нескінченні інструктажі учасників проектів і звіти про проведені заходи. Допомоги ж не надає ніхто й нікому. Усі наші спроби залучити до участі у проекті учнів інших шкіл закінчилися поодинокими випадками участі.
  • Проект «Допоможемо пернатому другу!», буде продовжено у 2016 році. Реалізація проекту «Допоможемо пернатому другу!» у 2015 році на засіданні Ради ветеранів Клубу «Білі Ворони»  була визнана вдалою. Рада ветеранів рекомендує продовжити в 2016 році реалізацію заходів з екологічної просвіти учнівської молоді та широких верств населення м. Дніпрорудного й Василівського району.
  • Плідна співпраця з НПП «Великий Луг», Екогрупою «Печеніги» м. Харків визнана високоефективною й буде продовжена.
  • Досягнута домовленість про подальше широке фінансування проектів Клубу бізнесменами - ветеранами Клубу «Білі Ворони».
  • Клуб «Білі Ворони» і кафедра екології Таврійського Державного Агротехнологічного університету уклали угоду про співпрацю в царині екопросвіти.  Семінари з методики реалізації екологічних проектів та акцій екологічної дії  стануть  наступним етапом нашої співпраці.

Цей традиційний для нас конкурс ми проводимо вже 2 рік поспіль. На цей раз конкурс «Дім для птаха» ми проводили у лютому – березні 2015 року. Учні школи «Талант» виготовили 11 шпаківень та синичників і 22 березня вивісили їх у парку «Дружба». Загальна чисельність шпаківень та синичників, вивішених нами біля школи «Талант» і у парку «Дружба», налічує вже 47 штук.

Традиційний для нас конкурс фотографій та малюнків «Птахи Великого Лугу» зібрав більше 100 фото та 52 малюнки від 48 авторів.

Клуб «Білі Ворони»за підсумками проекту «Допоможемо пернатому другу!» спільно з НПП «Великий Луг» презентував широкому загалу фотовиставку №55 «Великий Луг – перлина Запорізького краю» та експозицію малюнків «Птахи Великого Лугу».

19 грудня 2015 року пройшов семінар на тему «Охорона та збереження природи нашого краю». У семінарі взяли участь фахівці СЕОтР НПП «Великий Луг», члени молодіжної громадської організації Клубу «Білі Ворони», учні Дніпрорудненської школи «Талант», Дніпрорудненської гімназії «Софія», інженер-еколог Вавило В.Ф., зацікавлені жителі міста. Всього захід зібрав 60 чоловік. На семінарі розглядали основні напрямки природоохоронної діяльності та заходи з охорони та відновлення природи, які проводяться в Національному природному парку «Великий Луг». Особлива увага приділялася одному з аспектів охорони та збереження природи – організації та проведенню акцій екологічної дії (АЕД). Семінар складався з теоретичної та практичної частини. У рамках теоретичної частини семінару були розглянуті етапи організації, проведення та оцінки АЕД;  приклади АЕД, проведених НПП «Великий Луг» спільно з Клубом «Білі Ворони». У практичній частині семінару був проведений етап акції «Допоможемо пернатому другу!» – здійснений вихід у місто з розповсюдженням  листівок-відозв  та пакетів із зерном для підгодівлі птахів. Також на території парку «Дружба» (рекреаційна зона НПП «Великий Луг») були вивішені годівнички, які учасники семінару наповнили зерном.

Інформаціящодо реалізації проекту «Допоможемо пернатому другу!» Клубу «Білі Ворони» (інформаційні статті членів Клубу, фотоальбоми, слайд-фільми, відеофільми) висвітлюється на сайті клубу http://white-crows.com.ua/, сайті «Дитячого Еколоігчного руху» http://ecorezerv.ucoz.ua/, у розсилках та соціальних мережах Екогрупи «Печеніги» Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра. , порталі м. Дніпрорудного http://dneprorudnoe.info/, на сайті й на сторінках щотижневика «Мы и наше время» http://envim.info/, на сторінках газети «Рабочее слово» тощо. Ми широко практикуємо передплату й розповсюдження щотижневика «Мы и наше время» для бібліотеки школи «Талант», бібліотеки сімейного читання  м. Дніпрорудного, НПП «Великий Луг», активних членів Клубу  за рахунок коштів Клубу «Білі Ворони».

21 березня 2015 року у приміщенні бібліотеки сімейного читання м. Дніпрорудного ми провели конкурс випічки «Жайворонки».

У рамках заходу 36 учасників конкурсу готували випічку у формі жайворонків – традиційне частування на День птахів. 22 березня в День птахів представники НПП «Великий Луг»  разом з учасниками конкурсу на території парку «Дружба» ПОНДВ «Панай» розклали на пеньки «жайворонків» для птахів та пригостили усіх гостей свята.

РОЗДІЛ ІІІ

Проблеми в реалізації проекту

Узагальнюючи проблеми, вказані вище, можна зробити висновок, що головною є гостра проблема співпраці екологічних молодіжних громадських організацій з об’єктами природоохоронного фонду України. Саме таку проблему вдало вирішили Клуб «Білі Ворони» і НПП «Великий Луг» на прикладі високоефективних акцій та кампаній екологічної дії.

РОЗДІЛ IV

Перспективи розвитку проекту

Таким чином, найважливішим підсумком нашої роботи ми вважаємо позитивну установку членів клубу, усіх учасників проекту «Допоможемо пернатому другу!» на природоохоронну роботу й вибір професії «Еколог» у майбутньому. Народившись біля туристського вогнища, зміцнілий у боротьбі за порятунок  Природи, Клуб  впевнено дивиться вперед, і наша Біла Ворона гордо тримає у дзьобі компас, що вказує шлях до перемоги Розуму, Добра і Духовності!

Спочивати нам ніколи і понеділок для нас починається у суботу!

Використані джерела інформації:

  1. Акція «Допоможемо пернатому другу!» як форма виховання активної життєвої позиції членів клубу «Білі Ворони» //V Всеукраїнська філософська історико-краєзнавча конференція «Пізнай себе, свій рід, свій нарід». – Харків: Стиль-Іздат, 2011, с.134-137.
  2. Географія і сфери компетенцій Клубу «Білі Ворони» в контексті процесу глобалізації. Вектори інтеграції //V Всеукраїнська філософська історико-краєзнавча конференція «Пізнай себе, свій рід, свій нарід». – Харків: Стиль-Іздат, 2011, с. 128-131.
  3. Заповідник «Кам'яні Могили і Клуб «Білі Ворони». Вектори співробітництва». – Донецьк: Ноулідж, Донецьке відділення, 2012, с. 152-156.
  4. Причини і наслідки проведення високоефективних акцій екологічного руху в умовах малого міста як приклад плодотворного співробітництва НПП «Великий Луг» і молодіжної громадської організації Клубу «Білі Ворони» //Проблеми вивчення і охорони біорізноманіття в степовій зоні. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, 2014, с. 168-174.
  5. Портал м. Дніпрорудного http://dneprorudnoe.info/
  6. Сайт Клубу «Білі Ворони»: http://white-crows.com.ua/
  7. Сайт  «Дитячого Екологічного руху» http://ecorezerv.ucoz.ua/
  8. Розсилки та соціальні мережах Екогрупи «Печеніги» Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.
  9. Сайт щотижневика «Время и мы»   http://envim.info/
  10. Туризм як ключ пізнання світу й себе //V Всеукраїнська філософська історико-краєзнавча конференція «Пізнай себе, свій рід, свій нарід». – Харків: Стиль-Іздат, 2011, с.271-275.
  11. Формування активної громадської позиції учнівської молоді на прикладі роботи молодіжної громадської організації Клубу «Білі Ворони» //Позашкілля Запоріжжя. Інформаційно-методичний журнал, 2011, №2, с. 127-129.

ДОДАТКИ

Додаток  А

Визитная карточка Клуба  «Белые Вороны»

Главная цель работы Клуба: всестороннее развитие личности и реализация творческого потенциала молодёжи города Днепрорудного и региона.

Дата создания Клуба: 16 октября 1994 года.

Тип организации: открытая общественная организация, работающая на основе принципа добровольности участия, прозелитства и неприбыльности.

Девиз Клуба: Чужих меж нами нет,  Мы все друг другу братья Под вишнями в цвету.

Состав Клуба: 432 действительных члена Клуба.

Руководящие органы Клуба: триумвират сопрезидентов, - Решетов Сергей, Сухомлин Владимир, Кистрин Андрей; Совет ветеранов клуба – 9 человек сменного состава.

Главные принципы клуба «Белые Вороны»

- самое тяжёлое возьми на свои плечи;

- если не я, то кто же?;

- проснулся, убери свою планету;

- там победа, где согласие!

Чем мы занимаемся: экологическое просвещение и образование, акции экологического движения; туризм пешеходный, горный, байдарочный, скалолазание, эколого-туристские слёты; слэклайн; креативное рукоделие, фотовыставки; сотрудничество с Национальным Природным Парком  «Великий Луг», природным заповедником «Каменные Могилы»; сотрудничество с краеведческими музеями; активное лоббирование идей клуба в СМИ разного уровня; фото- и видеосъёмка, монтаж слайд-видео-фильмов; реализация историко-краеведческих, географо-краеведческих и эколого-краеведческих проектов; военно-патриотическое воспитание на основе широкой пропаганды истории запорожского казачества. Клуб «Белые Вороны» приглашают всех единомышленников к сотрудничеству.

Додаток Б   Поданным научного сотрудника НПП «Великий Луг» Виктора Бусела на территории парка остаются на зимовку следующие виды птиц:

Тетеревятник (Accipiter gentilis)

Дербник (Falco columbarius)

Серая куропатка (Perdix perdix)

Фазан (Phasianus colchicus)

Сизая чайка (Larus canus)

Хохотунья (Larus cachinnans)

Кольчатая горлица (Streptopelia decaocto)

Ушастая сова (Asio otus)

Большой пёстрый дятел (Dendrocopos major)

Сирийский дятел (Dendrocopos syriacus)

Седой дятел (Picus canus)

Хохлатый жаворонок (Galerida cristata)

Желтоголовый королёк (Regulus regulus)

Крапивник (Troglodytes troglodytes)

Рябинник (Turdus pilaris)

Чёрный дрозд (Turdus merula)

Усатая синица (Panurus biarmicus)

Длиннохвостая синица (Aegithalos caudatus)

Обыкновенная пищуха

Московка (Periparus ater)

Обыкновенная лазоревка (Cyanistes caeruleus)

Большая синица (Parus major)

Обыкновенная пищуха (Certhia familiaris)

Серый сорокопут (Lanius excubitor)

Сойка (Garrulus glandarius)

Обыкновенная сорока (Pica pica)

Галка (Corvus monedula)

Грач (Corvus frugilegus)

Обыкновенный ворон (Corvus corax)

Серая ворона (Corvus cornix)

Обыкновенный скворец (Sturnus vulgaris)

Обыкновенная овсянка (Emberiza citrinella)

Тростниковая овсянка (Emberiza schoeniclus)

Зяблик (Fringilla coelebs)

Вьюрок (Fringilla montifringilla)

Зеленушка (Carduelis chloris)

Полевой воробей (Passer montanus)

Черноголовый щегол (Carduelis carduelis)

Коноплянка (Carduelis cannabina)

Обыкновенный дубонос (Coccothraustes coccothraustes)

Домовый воробей (Passer domesticus)

Чиж (Carduelis spinus)

Додаток В

 

Дорогие сограждане!

Клуб «Белые Вороны» обращается в это нелёгкое время к вашему доброму сердцу и щедрой душе с просьбой совершить благородное  дело, - помочь нашим пернатым друзьям! Горсть семян, кусочек несолёного сала, крошки хлеба, простейшая кормушка из молочного пакета или пластиковой бутылки не разорят нас, но помогут нашим пернатым братьям пережить суровую зиму.  Мы просим вас поддержать нашу акцию «Поможем пернатому другу!». Члены Клуба «Белые Вороны», учащиеся школы «Талант» в тесном сотрудничестве с Национальным природным парком «Великий Луг» и ЦДЮТ г. Днепрорудного уже заготовили семена пшеницы, семечки подсолнечника, вывесили возле школы «Талант» и в парке «Дружба» большое количество кормушек. Если вы можете помочь нам зерном для птиц, просим сообщить по телефонам 6-47-83 или 0984938992 Решетову Сергею Александровичу.

Покормите птиц зимой.
Пусть со всех концов

К вам слетятся, как домой,
Стайки на крыльцо.

Не богаты их корма.
Горсть зерна нужна,
Горсть одна —
И не страшна
Будет им зима.

Сколько гибнет их — не счесть,
Видеть тяжело.
А ведь в нашем сердце есть
И для птиц тепло.

Разве можно забывать:
Улететь могли,
А остались зимовать
Заодно с людьми.

Приучите птиц в мороз
К своему окну,
Чтоб без песен не пришлось
Нам встречать весну.

Днепрорудный

2015

Додаток Г

Фото і  відеофільм «Птахи Великого Лугу» на диску

Додаток Ґ

Постер

«Бюджет вымирания»: в Украине значительно урезали расходы на здравоохранение

Власть улучшит финансирование силовиков и судов, «экономя» на медицине.

© Zn.ua

Общая сумма, которую в этом году планируют потратить на систему здравоохранения, составляет почти 56,5 млрд грн, что значительно меньше от реальных потребностей и даже от того, что было заложено в бюджете прошлого года.

Об этом говорится в статье Ольги Скрипник для ZN.UA.

Первый заместитель председателя комитета ВР по вопросам здравоохранения, председатель опекунского совета детской больницы «Охматдет», волонтерка Оксана Корчинская, которую хорошо знают в зоне АТО, в госпиталях и больницах, назвала главную смету страны бюджетом вымирания.

По словам Корчинской, больше всего возмущает то, что, планируя расходы, сэкономили именно на здравоохранении.

Например, на лечение онкобольных запланировали лишь 6% от потребности. И вместе с тем не пожалели средств на деятельность Госуправления делами: в частности, выделили 24 млн грн на фестиваль, который оно запланировало. Эту строку бюджета потом изъяли, но неизвестно, сколько еще таких «важных» мероприятий скрыты в документе, который принимали, не вдаваясь в детали, отмечает автор.

«В Украине постоянно сокращается и количество государственных целевых программ, и уровень их финансирования и обеспечения. Бюджет-2016 в этом плане “ударный” — это жесточайший удар из тех, которые чиновники наносили больным, утверждая расходы на здравоохранение. Из 20 госпрограмм оставили чуть больше десятка. По самым скромным расчетам на закупку лекарств необходимо свыше 8 млрд грн, а запланировано всего 3,6 млрд. Дабы уменьшить шквал критики, эту сумму увеличили, приплюсовав средства на закупку маммографов и аппаратов ультразвукового исследования отечественного производства. Бесспорно, оборудование нужное, но оно никак не заменит лекарств, без которых дети, болеющие онкологией, гемофилией, орфанными и другими тяжелыми заболеваниями, теряют шанс не только на здоровье, но и на жизнь», — говорится в статье.

Эксперты отмечают, что на финансирование медобслуживания сотрудников госструктур выделено почти 3,4 млрд грн, что намного больше, чем в прошлом году. В частности, на 83% возросли расходы на медицину для структур МВД, полиции и Нацгвардии.

«Урезая бюджет Министерства здравоохранения, авторы закона значительно улучшили финансирование силовых структур, судов и других учреждений. Почти на 22% больше средств, чем в прошлом году, получат Министерство внутренних дел и СБУ, а Генеральная прокуратура — на 13%. Финансирование Верховного суда увеличено на 12%, Высшего административного суда — на 14, а Конституционного суда — почти на 70%. Не забыли и о депутатах. На финансирование аппарата Верховной Рады в бюджете заложено почти 942 млн грн, что на треть больше, чем в прошлом году. Депутатов и чиновников не только лучше будут обеспечивать и лечить, но и охранять — на госохрану органов государственной власти и должностных лиц выделено 540 млн грн, что на 25% больше по сравнению с предыдущим бюджетом», — говорится в статье.

«На закупку лекарств в рамках госпрограммы запланировано почти на 0,5 млрд грн меньше, чем было в прошлом году. Иначе как катастрофической ситуацию трудно назвать. В бюджете предусмотрено приобретение лекарств для больных: на вирусные гепатиты В и С — 9%, туберкулез — 28%, гемофилию — 27%, сердечно-сосудистые и сосудисто-мозговые заболевания — 63% от реальной потребности. Кроме того свернули программу реимбурсации больным гипертонией, прельстившись тем, что можно сэкономить около 100 млн грн. При том, что в Украине среди причин высокой смертности на первом месте именно сердечно-сосудистые заболевания, которые являются одним из последствий нелеченной гипертонии», — пишет Скрипник.

Как ранее сообщало ZN.UA, Минздрав выплатил 79 млн грн компании Януковичей из средств на достройку «Охматдета». Средства на счета компании «семьи» перечислили в последние дни прошлого года. Разрешение дали два заместителя министров.

Екологічна група "Печеніги"

ДЕ ГРОШІ НА ЗАПОВІДНИКИ?


         Сьогодні однією з найболючіших проблем природно-заповідного фонду є недостатнє фінансування його установ: заповідників, національних природних та регіональних ландшафтних парків. Почавшись в 2010 році, апогею ці проблеми набули в 2014 – коли кошти на утримання установ природно-заповідного фонду не тільки не виділялися в достатньому обсязі (на їх фінансування було передбачено 143 148 876 грн.), а ще й велика їх частка не була пропущена органами казначейства, і тому не дійшла до отримувачів. За нашими попередніми підрахунками, з того, що дійшло до адресатів, 95 % пішло на зарплату та нарахування на неї, 1,3% - на сплату комунальних послуг, а ось на 4,5%, що залишились, установи мали розвиватися та виконувати свої основні функції.
     Проведене ЕкГ "Печеніги" опитування заповідних установ показало, що брак фінансування найсильніше вдарив по їх службам охорони: більшість їх співробітників навіть не мають форменого одягу - не говорячи вже про транспорт, зброю або достатній для нормальної роботи обсяг паливно-мастильних матеріалів. Також внаслідок нього фактично був припинений розвиток цих установ, а заробітна платня їх співробітників лишається на 50% меншою, ніж середня по державі. Блокування з 2012 року органами казначейства проплат привела до кредиторської заборгованості заповідних установ.
     Далі хотілося б навести приклади "фінансового життя" заповідних установ в вигляді цитати із відповіді НПП "Мезинський", яка на нашу думку відображає дійсність багатьох парків та заповідників України:
     "Ми розуміємо, що внаслідок складної економічної ситуації в державі, зокрема і в напрямку охорони природи, важко віднайти відповідні кошти. Наш колектив докладає багато зусиль, часто за власний рахунок, для належного функціонування Мезинського НПП. Зокрема, для забезпечення відповідного режиму охорони території нашими працівниками за власні кошти було придбано рятівні жилети для служби державної охорони парку, мастила для човна, фільтри, обладнано тентове накриття для захисту в негоду на моторному човні. Також за власний рахунок придбано прилад нічного бачення, купуємо паливо для проведення рейдів, сплачуємо за мобільний зв'язок…
     … Однією з проблем, яку ми не можемо вирішити власними силами, є придбання форменого одягу… Адже весь одяг, який останній раз був виданий працівникам аж в 2008 році, вже давно зношений та списаний. У браконьєрів, інших порушників природоохоронного законодавства складається враження про несерйозність нашої установи і взагалі установ ПЗФ, якщо ми не можемо свою охорону забезпечити не те, що зброєю чи іншими засобами захисту, а навіть формою. Соромно сказати, але порушники в камуфляжах виглядають більш пристойно, ніж наші працівники СДО без форменого одягу, які ходять в цивільному. Також, серйозною проблемою є відсутність належної кількості транспортних засобів. Забезпечити належну охорону території НПП дуже складно через високу мозаїчність лісових масивів. Тому, для оперативного реагування на правопорушення та вчасного їх виявлення необхідно застосовувати транспортні засоби, оскільки на власному велосипеді чи, тим паче, пішки ми не можемо затримати правопорушників. Згідно з нормативами, в Мезинському НПП повинно бути 6 автомобілів підвищеної прохідності. В наявності ж лише один, придбаний у 2008 році.
     У 2014 – 2015 р.р., незважаючи на наявність коштів на рахунках, органи казначейства блокували переважну більшість платежів. Безперешкодно сплачувались лише захищені статті (заробітна плата, нарахування, оплата енергоносіїв)".

Насправді реальне становище заповідного фонду є фактичним колапсом, і, що дуже печально, щоб змінити його на краще державою ніяких рухів не робиться.
     Відповідно до бюджету на 2015 рік на здійснення природоохоронних заходів (до яких входить і фінансування установ природно-заповідного фонду) Міністерству екології та природних ресурсів передбачається 611 421 400 грн., що, як не дивно, на 62 841 000 більше ніж в 2014 р., але граничні обсяги фінансування, що були доведені від Мінприроди до установ на 2015 рік, були в порівнянні з 2014 роком ще зменшені. В підсумку заповідні установи повинні отримати 121 372 100 грн., що на 21 776 776 грн. (15%) менш ніж в 2014 році.

Розподіл коштів на 2015 р.: 92,2 % - заробітна платня, 2,2 % - оплата енергоносіїв, 5,1 % - усе інше (і то, якщо органи казначейства пропустять фінансування…). Тобто навіть при повному фінансуванні, згідно бюджетних запитів, установи природно-заповідного фонду в цьому році все одно залишаться в мінусі. Постає питання - а на що таке важливе підуть інші призначені на природоохоронні заходи кошти?

 Все зазначене вище стосується виживання заповідних територій, а ще залишаються питання функціонування - отримання земельної документації, розробка проектів організації та розширення територій – коштів на це, як можна зрозуміти, не буде ніколи – але, може, ми помиляємось?
     Слід зауважити, що на голодний пайок переведені не всі заповідні установи - так звані "мисливські нацпарки Януковича", які управляються Державним управлінням справами (так званою ДУСею) від скорочення бюджету не страждають і в 2015 році. ДУСя управляє національними природними парками - "Азово-Сиваським", "Заліським", "Білоозерським" та "Синьогорою" - загальною площею 84 844 га; та, зараз – формально, Кримським природним заповідником площею 44 175 га. В 2014 році обсяг фінансування на ці об’єкти складав 35 595 000, в бюджет на 2015 рок закладена сума 31 790 200 грн. - тобто на 11 % менше. При цьому загальна площа територій, якими опікується ДУСя, за рахунок Кримського заповідника скоротилася на 34 %. (Для роздумів: сам факт того, що мисливські резиденції до сих пір не відібрані у ДУСі, та фінансуються в тих самих обсягах, наводить на питання - а хто там полює зараз? Наш нинішній Президент – не мисливець? Це до речі, ще одна проблема природно-заповідного фонду, яка досі не вирішена – це саботування ДУСею нормального функціонування створених в 2009 році нацпарків - "Заліського", "Білоозерського" та "Синьогори").

Не слід також забувати про декларування нашою державою намірів вступу до Євросоюзу. Наразі при такому фінансування говорити про збільшення та розвиток ПЗФ не приходиться, а це є однією з вимог європейських партнерів.

Підсумуємо:
     1. Фінансування установ природно-заповідного фонду є недостатнім. Особливо страждають від цього служби охорони, які майже не мають ресурсів для виконання своїх обов’язків. Прикладам цього може слугувати випадок браконьєрства в національному парку "Дворічанський" 22 січня, коли внаслідок недостатнього оснащення рейдової групи від дій порушників постраждав начальник його служби охорони (http://pechenegy.org.ua/ru/node/1169).
     2. Нинішнє керівництво держави вслід за Януковичем продовжує курс "природи для еліти" - як і раніше, установи що знаходяться в управлінні Державного управління справами, фінансуються краще за інші.
     3. Наразі не можна казати про позитивні рухи держави в сфері розвитку територій особливої охорони в напрямку зближення с європейською спільнотою – напроти, 2015 рік для них в фінансовому плані став ще важчим, ніж попередній 2014.

Отже, на наш погляд, щоб не втратити наше природне надбання, яке зберігається на територіях природно-заповідного фонду, на 2015 рік необхідно передбачити кошти, перш за все, на цільове фінансування служб охорони: на формений одяг, необхідну кількість паливно-мастильних матеріалів, забезпечення мінімально необхідним обсягом автомототехніки, засобами захисту. А де це необхідно – й на виготовлення земельної документації та проектів організації території.
КОНТАКТ:
Олег Вяткін, ЕкГ "Печеніги": тел. (066) 804-93-48, //e.mail.ru/compose?To= Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра. "> Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.

Екологічна група "Печеніги"

ДЕ ГРОШІ НА ЗАПОВІДНИКИ?


         Сьогодні однією з найболючіших проблем природно-заповідного фонду є недостатнє фінансування його установ: заповідників, національних природних та регіональних ландшафтних парків. Почавшись в 2010 році, апогею ці проблеми набули в 2014 – коли кошти на утримання установ природно-заповідного фонду не тільки не виділялися в достатньому обсязі (на їх фінансування було передбачено 143 148 876 грн.), а ще й велика їх частка не була пропущена органами казначейства, і тому не дійшла до отримувачів. За нашими попередніми підрахунками, з того, що дійшло до адресатів, 95 % пішло на зарплату та нарахування на неї, 1,3% - на сплату комунальних послуг, а ось на 4,5%, що залишились, установи мали розвиватися та виконувати свої основні функції.
     Проведене ЕкГ "Печеніги" опитування заповідних установ показало, що брак фінансування найсильніше вдарив по їх службам охорони: більшість їх співробітників навіть не мають форменого одягу - не говорячи вже про транспорт, зброю або достатній для нормальної роботи обсяг паливно-мастильних матеріалів. Також внаслідок нього фактично був припинений розвиток цих установ, а заробітна платня їх співробітників лишається на 50% меншою, ніж середня по державі. Блокування з 2012 року органами казначейства проплат привела до кредиторської заборгованості заповідних установ.
     Далі хотілося б навести приклади "фінансового життя" заповідних установ в вигляді цитати із відповіді НПП "Мезинський", яка на нашу думку відображає дійсність багатьох парків та заповідників України:
     "Ми розуміємо, що внаслідок складної економічної ситуації в державі, зокрема і в напрямку охорони природи, важко віднайти відповідні кошти. Наш колектив докладає багато зусиль, часто за власний рахунок, для належного функціонування Мезинського НПП. Зокрема, для забезпечення відповідного режиму охорони території нашими працівниками за власні кошти було придбано рятівні жилети для служби державної охорони парку, мастила для човна, фільтри, обладнано тентове накриття для захисту в негоду на моторному човні. Також за власний рахунок придбано прилад нічного бачення, купуємо паливо для проведення рейдів, сплачуємо за мобільний зв'язок…
     … Однією з проблем, яку ми не можемо вирішити власними силами, є придбання форменого одягу… Адже весь одяг, який останній раз був виданий працівникам аж в 2008 році, вже давно зношений та списаний. У браконьєрів, інших порушників природоохоронного законодавства складається враження про несерйозність нашої установи і взагалі установ ПЗФ, якщо ми не можемо свою охорону забезпечити не те, що зброєю чи іншими засобами захисту, а навіть формою. Соромно сказати, але порушники в камуфляжах виглядають більш пристойно, ніж наші працівники СДО без форменого одягу, які ходять в цивільному. Також, серйозною проблемою є відсутність належної кількості транспортних засобів. Забезпечити належну охорону території НПП дуже складно через високу мозаїчність лісових масивів. Тому, для оперативного реагування на правопорушення та вчасного їх виявлення необхідно застосовувати транспортні засоби, оскільки на власному велосипеді чи, тим паче, пішки ми не можемо затримати правопорушників. Згідно з нормативами, в Мезинському НПП повинно бути 6 автомобілів підвищеної прохідності. В наявності ж лише один, придбаний у 2008 році.
     У 2014 – 2015 р.р., незважаючи на наявність коштів на рахунках, органи казначейства блокували переважну більшість платежів. Безперешкодно сплачувались лише захищені статті (заробітна плата, нарахування, оплата енергоносіїв)".

Насправді реальне становище заповідного фонду є фактичним колапсом, і, що дуже печально, щоб змінити його на краще державою ніяких рухів не робиться.
     Відповідно до бюджету на 2015 рік на здійснення природоохоронних заходів (до яких входить і фінансування установ природно-заповідного фонду) Міністерству екології та природних ресурсів передбачається 611 421 400 грн., що, як не дивно, на 62 841 000 більше ніж в 2014 р., але граничні обсяги фінансування, що були доведені від Мінприроди до установ на 2015 рік, були в порівнянні з 2014 роком ще зменшені. В підсумку заповідні установи повинні отримати 121 372 100 грн., що на 21 776 776 грн. (15%) менш ніж в 2014 році.

Розподіл коштів на 2015 р.: 92,2 % - заробітна платня, 2,2 % - оплата енергоносіїв, 5,1 % - усе інше (і то, якщо органи казначейства пропустять фінансування…). Тобто навіть при повному фінансуванні, згідно бюджетних запитів, установи природно-заповідного фонду в цьому році все одно залишаться в мінусі. Постає питання - а на що таке важливе підуть інші призначені на природоохоронні заходи кошти?

 Все зазначене вище стосується виживання заповідних територій, а ще залишаються питання функціонування - отримання земельної документації, розробка проектів організації та розширення територій – коштів на це, як можна зрозуміти, не буде ніколи – але, може, ми помиляємось?
     Слід зауважити, що на голодний пайок переведені не всі заповідні установи - так звані "мисливські нацпарки Януковича", які управляються Державним управлінням справами (так званою ДУСею) від скорочення бюджету не страждають і в 2015 році. ДУСя управляє національними природними парками - "Азово-Сиваським", "Заліським", "Білоозерським" та "Синьогорою" - загальною площею 84 844 га; та, зараз – формально, Кримським природним заповідником площею 44 175 га. В 2014 році обсяг фінансування на ці об’єкти складав 35 595 000, в бюджет на 2015 рок закладена сума 31 790 200 грн. - тобто на 11 % менше. При цьому загальна площа територій, якими опікується ДУСя, за рахунок Кримського заповідника скоротилася на 34 %. (Для роздумів: сам факт того, що мисливські резиденції до сих пір не відібрані у ДУСі, та фінансуються в тих самих обсягах, наводить на питання - а хто там полює зараз? Наш нинішній Президент – не мисливець? Це до речі, ще одна проблема природно-заповідного фонду, яка досі не вирішена – це саботування ДУСею нормального функціонування створених в 2009 році нацпарків - "Заліського", "Білоозерського" та "Синьогори").

Не слід також забувати про декларування нашою державою намірів вступу до Євросоюзу. Наразі при такому фінансування говорити про збільшення та розвиток ПЗФ не приходиться, а це є однією з вимог європейських партнерів.

Підсумуємо:
     1. Фінансування установ природно-заповідного фонду є недостатнім. Особливо страждають від цього служби охорони, які майже не мають ресурсів для виконання своїх обов’язків. Прикладам цього може слугувати випадок браконьєрства в національному парку "Дворічанський" 22 січня, коли внаслідок недостатнього оснащення рейдової групи від дій порушників постраждав начальник його служби охорони (http://pechenegy.org.ua/ru/node/1169).
     2. Нинішнє керівництво держави вслід за Януковичем продовжує курс "природи для еліти" - як і раніше, установи що знаходяться в управлінні Державного управління справами, фінансуються краще за інші.
     3. Наразі не можна казати про позитивні рухи держави в сфері розвитку територій особливої охорони в напрямку зближення с європейською спільнотою – напроти, 2015 рік для них в фінансовому плані став ще важчим, ніж попередній 2014.

Отже, на наш погляд, щоб не втратити наше природне надбання, яке зберігається на територіях природно-заповідного фонду, на 2015 рік необхідно передбачити кошти, перш за все, на цільове фінансування служб охорони: на формений одяг, необхідну кількість паливно-мастильних матеріалів, забезпечення мінімально необхідним обсягом автомототехніки, засобами захисту. А де це необхідно – й на виготовлення земельної документації та проектів організації території.
КОНТАКТ:
Олег Вяткін, ЕкГ "Печеніги": тел. (066) 804-93-48, //e.mail.ru/compose?To= Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра. "> Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.

Страница 2 из 6

Последние фото клуба